Олег Манойленко: «Ми не були хлопчиками для биття. Кожній команді могли дати бій»

Олег Манойленко: «Ми не були хлопчиками для биття. Кожній команді могли дати бій»
Фото

У цьому сезоні чемпіонату України з баскетболу в Суперлізі, який був раптово завершено через пандемію та карантин, Харківщину представляв клуб «Харківські Соколи».Для команди цей сезон був дебютним на такому рівні. На жаль, «Соколи»посіли останнє місце, але продемонструвала яскраву гру, та в багатьох матчах нічим не поступалася навіть лідерам чемпіонату.

В інтерв’ю сайту Управління у справах молоді та спорту Харківської облдержадміністраціїголовний тренер «Харківських Соколів» Олег Манойленко оцінив гру команди в цьому сезоні, розповів про плани на майбутній, про підтримку вболівальників, тренування під час карантину, розвиток баскетболу в Україні та багато іншого.

- Як би оцінили дебютний сезон «Харківських Соколів» в Суперлізі?
- Складно оцінити. Для нас це був перший рік. Те, що ми планували та те, що вийшло - дві різні речі. Ми ніяк не планували, що будемо в аутсайдерах і в кінці таблиці протягом всього чемпіонату. Що стосується селекції, то перший тренер Володимир Коваль підбирав собі склад, і, в принципі, на початок сезону він був непоганий. Але потім з команди пішов розігруючий, та ми почали шукати заміну, як кажуть, в турбо-режимі. Також вийшов зім'ятий початок сезону, тому що не було повноцінних зборів. Потім по ходу сезону почали змінюватися гравці, деяких додали, деяких відрахували. Ось так і вийшло, що команда фактично заграла після першого кола.

- А якщо оцінити за п'ятибальною шкалою?
- Думаю, що на трієчку впоралися (сміється).

- Якби не раптове закриття сезону через епідемію, чи могла команда набрати ще більше оборотів?
- По гравцям та по грі було видно, що команда набирає. Ми не були хлопчиками для биття. Кожній команді могли дати бій, особливо вдома в Харкові. Але до кінця сезону у нас вже було багато травмованих і важко спрогнозувати, як би ми зіграли далі. На лавці у нас було десять чоловік, з яких два були травмовані. Навантаження на вісьмох протягом 40 ігрових хвилин теж, я думаю, дає про себе знати. Якби ще хтось із хлопців отримав якісь навіть мікротравми, то ми б не змогли далі показувати стабільну гру. Так що, з одного боку непогано, що так закінчилося у нас, а з іншого - хотілося б подивитися, як вийшло б у мене з командою завершити сезон.

- Наскільки виправдано було рішення завершити сезон в Суперлізі?
- Як показала практика, Федерація баскетболу України прийняла правильне рішення. Звичайно, для всіх гравців і тренерів це удар був, але ми бачимо, що по всьому світу така ситуація. Я вважаю, що виправдано, але якби чемпіонат тривав, то важко сказати, хто б посів перше місце. Сезон був дуже цікавий і непередбачуваний.

- Ви очолили команду під кінець сезону. Чи важко було взяти на себе таку відповідальність?
- Мені не було важко, адже я був з командою з самого початку. Всіх хлопців знав та знав, хто на що здатний. Тому все було як завжди, тільки більше відповідальності.

- Багато хто стверджує, що при Вас команда стала грати більш розкуто. Чи погодиться з такою думкою?
- Так, команда грала розкутіше. Ми розуміли, що залишалося небагато ігор, і то, як ми закінчимо чемпіонат, залежало тільки від нас.

- Наскільки велика зараз у клуба підтримка вболівальників,та наскільки вона відчувається під час матчів?
- На наші матчі збиралося досить велика кількість вболівальників. Якщо порівняти статистику з іншими клубами, які мають історію, то ми в цьому не поступалися. Підтримка у нас шикарна. На матчах вболівальники підтримували та допомагали хлопцям психологічно. Це круто.

- Чи виправдало себе запрошення в команду легіонерів?
- Коли в кінці сезону вже видно результат, то, здається, що деякі виправдали, а деякі ні. У нас спочатку був центровий Джин Тіг. З одного боку здавалося, що він дуже хороший під кільцем, на чужому щиті. Але якщо подивитися статистику, скільки підбирань він забирав за матч, то не так все і добре. Що стосується ЗакаДжексона - не пощастило, він приїхав та вже напочатку сезону отримав травму, потім травми повторювалися. Я думаю, що він не зміг до кінця розкритися. Що стосується Джамара, то, думаю, з ним вгадали. Такий універсал у нас був. І, звичайно ж, наш лідер ДелванГрем- питань по його грі не було.

- З ким би хотілося продовжити контракт? Кого бачите в команді в наступному сезоні?
- Я думаю, що команда повинна зберігатися. Вболівальники звикають до гравців, вболівають за хлопців. Чесно кажучи, це складне питання. Грема я б хотів бачити, КарімаДжамара я хотів би бачити. Але кого ми хочемо бачити, та який у нас бюджет - це різні речі.

- Хто-небудь з гравців особливо запам'ятався в цьому сезоні?
- Я б не хотів виділяти гравців. Всі виходили, старалися, боролися на рівні, який вони могли показати.

- Ви тренували і дитячі команди. З ким важче працювати з професіоналами або з дітьми, яких потрібно навчити та прищепити любов до баскетболу?
- Насправді це два різних справи, які важко порівняти. Одна справа, коли у вас в сезоні 12-15 гравців та вимагаєш від них вже результат. А коли діти, то тренер повинен навчити їх всьому, та сприяти, щоб кожен вихованець потрапив в команду майстрів. Медалі - це добре, але якщо ви заробляєте місця і медалі для себе, а з вашої команди ніхто не потрапив у професіонали, то тоді щось не правильно. Діти - це непідробні емоції, все по-іншому. В свою чергу, професіонали можуть приховувати свої емоції та вони більш стабільні.

- Як самі потрапили в баскетбол та чому вибрали саме цей вид спорту?
- Коли був маленьким, займався ще плаванням. Але коли прийшов період вибирати спортклас, мені не хотілося переходити зі своєї школи.В тому році як раз з'явився тренер з баскетболу, та ось він якось закохав мене в цю гру, і я до сих пір в баскетболі залишився.

- Наскільки розвинений, на Ваш погляд, зараз баскетбол в Україні?
- За статистикою за популярністю баскетбол начебто на другому місці в нашій країні. Зараз додався ще баскетбол 3х3, як олімпійський вид спорту. Він також додав трохи популярності баскетболу. Але це два різних види спорту. Мені б хотілося, щоб наш спорт був популярнішим. На жаль, але у нас немає культури вболівальників. Люди частіше ходять в кіно або театр, а на спорт мало приходять дивитися. До цього потрібно дійти ментально.

- У Харкові ще є аматорська ліга ХАБЛ. Наскільки вона також сприяє розвитку баскетболу?
- Закінчити професійний спорт і нічим не займатися, важко. Я грав все життя в баскетбол і різко закінчив, і ніде не буду грати, такого не буває. Хочеться продовжувати грати, і для цього є аматорська баскетбольна ліга. За масштабом вона одна з перших в Україні. У нас багато команд і дивізіонів. Раніше пограти повноцінний сезон не було можливості, але з появою цієї аматорської ліги все хлопці, які хотіли показати себе, мають шанс. При цьому в ній багато дивізіонів по силі.

- Чи є подібні ліги в інших містах України?
- В ХАБЛ грають також команди з області та команди з Полтави. В Києві є подібна ліга. Решта ліг в інших містах не таківеликі за чисельністю команд. Цим потрібно займатися. У нас в Харкові є фанати, які цим займаються. Що в інших містах, мені важко судити.

- В зв'язку з карантином всі спортсмени перейшли на домашні тренування. Як у вас в команді підтримують свою форму?
- У команді професіоналів взагалі не потрібно комусь щось нагадувати. Всі прекрасно розуміють, що рано чи пізно карантин закінчиться та потрібно буде підписувати нові контракти. Тому всі підтримують форму.

- Ігрову форму після такого тривалого періоду буде важко набрати?
- Перед початком сезону, я думаю, що буде достатньо часу для зборів. Команда буде награвати свої сили. Так, звичайно, буде складно не грати півроку, а потім знову влитися. Період для відновлення форми всім дадуть.

- Коли почнеться новий сезон в українській Суперлізі?
- Його перенесли на жовтень-листопад. Це якщо у нас в країні все буде добре.

- Як «Харківські Соколи» готуватимуться до нового сезону?
- Чесно кажучи, важко робити якісь плани. Всі чекаємо, коли змінитися ситуація. Зали закриті, на вулиці теж не рекомендується. Всі дотримуються правил і чекають.

- Які цілі на цей сезон?
- Все залежить від того скільки команд візьме участь в чемпіонаті,та від тієї кількості фінансів, які будуть у клубу. Звичайно, всі ми хочемо тільки перше місце. Поганий той спортсмен, який виходить і буде програвати.

- Чи буде посилення команди?
- Складно сказати зараз щось. Бізнес стоїть, тому десь до серпня сенсу навіть думати про це немає.

- Щоб побажали людям в умовах карантину та вимушеної ізоляції?
- Побажав би тримати себе в хорошій фізичній формі та бути здоровими.